На початку вересня 1983 тодішній редактор Меріан Беррос вперше опублікувала в газеті рецепт дуже простого сливового пирога, який їй дала Лоїс Левіна, співавтор за кулінарною книгою "Елегантно, але легко". Публікацію розмістили у лівому нижньому кутку на сторінці зі знижковими купонами та коротким заміткою, що наближається сезон італійських слив, які якраз можна було купити за низькою ціною.
Нічого особливого від цього рецепта не чекали, і точно того, що він стане головним хітом видання. Але після публікації шанувальники завалювали редакцію листами, і Меріан Беррос вирішила передрукувати рецепт наступного року того ж часу. Історія повторювалася до 1989 року, поки редактори газети не вирішили, що настав час покласти край цьому божевілля.
Беррос не розуміла, чому люди не можуть просто вирізати рецепт і зберегти, а вимагають постійного повторювати його в газеті. "Чи не настав час надрукувати рецепт сливового пирога?", "Ви збираєтеся друкувати рецепт сливового пирога?", - писали Меріан читачі.
У своїй колонці Меріан Беррос написала, що це справді останній раз, коли рецепт публікують у виданні і попросила читачів його нарешті вирізати.
У 1989 року рецепт з'явився в газеті востаннє, але в трохи оновленій версії - у ньому замінили склянку цукру на три чверті склянки. Також він був надрукований трохи більшим шрифтом, ніж зазвичай, і обведений пунктирною лінією, щоб було зручніше вирізати. Але шанувальники були непохитними і продовжували вимагати публікації знову.
"Літо йде, настає осінь. Ось у чому суть вашого річного рецепту. Не гнівайся на це", - написав один із шанувальників у своєму листі.
Якось одна з наших менеджерів приготувала цей пиріг, весь офіс Липучки був у дикому захваті. Тому ділимося лише найперевіренішим. Досить історії перейдемо до самого рецепту.
Складові:
Як приготувати:
Подавати можна теплим з кулькою ванільного морозива, або вже холодним, він ідеальний за будь-якого розкладу.
Bon appétit!